Дебют на фоні вересня

 

Цей теплий сонячний вересневий день був вдвічі яскравішим для членів клубу "Дебют-Читання". Карантин надовго обмежив наші зустрічі, але для  творчості не існує "червоної зони". І за умови дотримання вимог ми зустрілися на чудовому майданчику на свіжому повітрі, щоб доторкнутися до тих струн, які перелили у слово наші автори. Натхнення - це непояснюваний феномен: воно з'являється не з примусу, не за замовленням. Але воно зачіпає найпотаємніші порухи душі, серця, розуму. Тому й теми творів були досить розмаїтими. Нам поталанило, що об'єдналися творчі особистості, здатні не лише творити, а й відкрито ділится своїм доробком, а найважливіше- щиро сприймати і радіти вдалим текстам одноклубників. І хоч  розпочали ми із теми, надто важкої, але присутньої у нашому житті: подій на сході країни, достовірно зображеними Ігорем Померанським. Так, важко сприймати  перенасичені болем рядки, особливо під мирним осіннім, осяяним небом. Але абстрагуватися від реалій неможливо і не бажано. 

Та, як звучить у Олександра Олеся- "З журбою радість обнялась...", далі ми полинули у світ справжніх людських стосунків за рядками оповідання Софії Березіної  "Жіноча дружба".

  А потім " мандрували" у часі і просторі міста разом з Галиною Пелепюк-Мрихіною.

Перед очима зримо поставали повоєнні Чернівці, зафіксовані у спогадах чернівчанина Яна Дутки та переказані синові, нашому відвідувачу клубу, Стасові. "Як це було" - оповідання    свідчення і творчої співпраці однодумців, і краєзнавчий екскурс, сум і посмішка, поштовх до вивчення історії міста. Це захоплююче! А літературний хист авторки - беззаперечний. Її оповідання завжди з цікавістю очікують наші друзі, відвідувачі клубних зустрічей. А ширше коло читачів із задоволенням читає на шпальтах газети "Версії".

 Далі згадали і про щедість природи, про чарівність кожної пори року, - мотиви про що звучали в поезіях Ольги Васкан ("У травах розкошує тепле літо","Сливи вродились"...),

Валентини Мацерук ("Прощання з літом", "Куди ти, літо?") Вона віддала належне кожному літньому місяцю, торкнувшись легким пером до принад кожного з них. Приємно було познайомитися в авторською поезією авторитетної журналістки, до цього відомої нам, як перекладачки поезій Раїси Рязанової. А ось власне слово, навіть вранішній експромт ( "Ранкова гама")  нас переконав: на літературних теренах Чернівців зміцнів і розквітнув новий поетичний талант. 

А потім слухали оригінал і переклад у авторському виконанні : "Ты будешь рагу? Ты же, помню, когда-то его любил..."( Р.Рязанова), " Ти будеш рагу? Пам’ятаю, колись ти його любив…"(В.Мацерук)

Ну, а вже по тому насолодилися мелодійністю, вишуканістю Раїного слова та отримали в дарунок приємний сюрприз- присвяту "Осінньому дебюту".

У неймовірний світ поезії поринули з Наталією Куконіною.

Її неповторна манера власного читання неодмінно зачаровує, спонукає до пошуків смислу у завуальованих, подекуди, образах , грі слів, а здатність до феноменального фантазування вражає поєднанням, здавалося б, непоєднуваного, парадоксального. І в цьому - талант поета!

 А фінальні виступи були по-справжньому феєричними. Харизматичне авторське читання Сергія Гакмана будь-якого тексту- це вже аванс до позитивного сприйняття.

Відповідний сюжет, сповнений комічними ситуаціями у оповіданні "Зупиніть поїзд" сприймався, принаймні, як кіно.

  Але справжнім  феєрверком видовищного жанру став виступ Ірини Горбачевської. Театр втратив талановиту актрису. Все - текст, читання, реквізит  відповідали кращим театральним традиціям. "Папуга", як і попередні тексти Ірини, не має паперового втілення. Автор і актриса завжди все виконує "тут і зараз". Тому це завжди оригінально і неповторно!

                                                  

Незабутні враження! Чудовий фінал.

 І,незмінно, ми вдячні всім, хто надихає на творчість наших авторів, хто поділяє з нами наші зустрічі, хто знаходить для себе свою, власну нотку співзвучності. Ми безмежно шануємо  ці дорогоцінні моменти.Цінуємо і поважаємо кожного з вас .

                                                                                     

 І найтепліші слова вдячності господині майданчика, нашій неперевершеній, добросердній, талановитій, солодкоголосій Діні Канюченко-Пугачовій. Друга назва  цього  вересневого "Дебюту" цілком могла б називатися "На гостини до Діни".

Саме завдяки їй ми мали змогу натішитися зустріччю після довгих місяців, он-лайн клубів. Ця енергетика наповнюватиме нас і в майбутньому. Але при тому сподіваємося, що вже в жовтні ми "повернемося додому", в бібліотеку  і до нас приєднаються всі, хто  не мав змоги бути  цього разу. Але наш "Купол" працював". Навіть із-за кордону. Отримували месседжі, відчували дружню підтримку. 

 Всім здоров'я і до зустрічі!

  Фото Р.Рязанової, С.Гакмана,О.Серебріян.