Чари передноворічного "Дебюту" лише підсилили той магнетизм, який існує між членами клубу. Разом з ароматом кави аудиторія поринула у магічне коло, народжене поезією Іванни Стеф'юк " Пані любила каву", яка завдяки музиці Володимира Кавєріна набула крил пісні.
А неповторний вокал Діни Канюченко-Пугачової перетворив її на новий шедевр, створений трьома "Дебютівцями".
Хвиля "кавоманії", підхоплена талановитими поетами Інною Гончар, Валентиною Мацерук, Ольгою Васкан, Раїсою Рязановою дала свій ароматний доробок. Слухали їх вірші і в авторському виконанні, і в художньому читанні Ірини Горбачевської.
Вечір був насичений сюрпризами. Подарунком автору і всім нам стала пісня Олександра Мадея на слова Ольги Васкан " Зима" (" Білі сніжинки - сердець діаграми..."
Дебютною була і участь у нинішній зустрічі автора -виконавця Сергія Боханова.
Приємним було знайомство з його піснями "Зима", "Даруй добро, бо піде", "Мрія".
Гість передноворічного "Дебюту" Володимир Ткач,
який кожного приїзду до Чернівців, знайомить нас з власними перекладами творів бразильських письменників , цього разу подарував переклад " Різдвяної служби" Машаду ді Асіса.Жанр малої прози від Ігоря Померанського ( "Замальовки із життя")
і Сергія Воронцова ( " Сніг", "Собаки замість смислу", "Прогулянка із старим"..., "Радощі старого злодія")
тематичною спрямованістю були досить близькими: споглядальними нюансами у щоденному житті.
А оповідання Софії Березіної "Дзвінок з минулого" був настільки цікавим і близьким кожному, наповненим ностальгією і якісним гумором, що ми таки відчули телепортацію до Чернівців 70-х. Неодноразово зал вибухав сміхом, а атмосфера зображуваного словом, була надзвичайно зримою і знайомою для багатьох.
Як завжди хвилю гумору подарував харизматичний Сергій Гакман.
Краса засніженої зими завжди була натхненником творчості і прозаїків, і поетів.
Зимові сюжети звучали в поезії О. Васкан "Зимова колискова", " Сніг засипав неба край" ( подарунок дітям до Дня Святого Миколая), "Дороги усюди занесло снігами";
Тетяни Боріної - "Зима морозна", "Зорі" і ін;
Раїси Рязанової - " Атлас часу", " Аморфно розтікається туман дахами ..."
Настрій свята, що наближається об'єднував нас з нашими гостями, ми завжди вдячні чернівчанам, яким цікава творчість, і коли щоразу чуємо аплодисменти, ловимо вогник у очах слухачів, наше свято подвоюється. Щирою, доброю реакцією ви сприяєте зародженню нових творів.І ми сердечно вдячні всім.
Особливий фінал , який подарували усім 2 наші Феї і один "заморський" композитор ( Сл. Р.Рязанової, муз. Е Зельцера, виконання Д. Канюченко-Пугачової) - пісня "Новорічна казка" з відеофільмом, піготовленим Р. Рязановою надав нашій зустрічі дійсно казкового настрою.
переглянути відео : https://l.facebook.com/l.php?u=https%3A%2F%2Fdrive.google.com%2Fopen%3Fid%3D1SY7OoFGX6fBdyVY29Ae8ALqzBi4ouQcU%26fbclid%3DIwAR3KnKBe0rDuZ494qXYGnhPkCfw0x3lnAnw3HrZvKf0V5dqSu49Z9CAmVO4&h=AT3qVJ8Oe1AhYNFcabBxEoKVIhjDjWRGSqcVY6srxbo1gARFXmFpwgRYbAbvLrKmS7Q1tN-vqnpCPEZVYZaMIzgZY7YHd5R9dTR1Nrfs3g8DmyC17PTt2B7FBZI_kEkjWYR6VEn005N3wS0
повний текст "Новорічної казки" Раїси Рязанової
Белые хризантемы – тёмные декабри.
Сказку ночную пишут дымные фонари,
Ветер стучится в окна так, что
звенят они.
Как бесконечны ночи и всё короче - дни…
В старом австрийском доме под
слуховым окном
Слушает Песню ветра старый печальный
гном.
Слышатся в этой песне жителей
голоса,
Топот копыт волшебных - зимние
чудеса,
Города шум весёлый и чей-то звонкий
смех,
Дети спешат со школы и обгоняют
всех.
Скоро нарядят ёлки, свечи зажжёт он
сам…
В гулком подъезде эхом - разноязыкий
гам.
А на столах дубовых - латкес, кутья,
узвар,
Пончики и индейки, праздничный
самовар.
За ночь волшебным снегом всё заметёт
кругом,
Сказка приходит в город, сказка
приходит в дом…
Белые хризантемы в инея седине
B старом австрийском доме на
слуховом окне…
И в новогодний вечер быть одиноким -
грех
Доброму человечку, что бережёт нас
всех...
(інші тексти читайте у групі "Дебют Читання")
Фото Р. Рязанової.
Немає коментарів:
Дописати коментар