Мандрівки бувають різними, зокрема реальними і віртуальними. А є особливі: літературні мандри сторінками книг. Наша ж мандрівка - унікальна, бо книга ще в процесі написання. Щотижня на сторінках "Типових Чернівців" ми знайомимося з найсвіжішою главою книги В. Килинича в рубриці "Типовиі читання"."Обережні кроки Чернівцями. Екскурсійна повість" - кращої назви, мабуть, і не варто шукати для книги про наше неповторне місто. Глибоко занурюватися до таїни тієї аури, яка і творить місто, його виокремленість з-поміж інших міст, розгадування феномену особливості і обережний доторк до його унікальності - риси , притаманні нашим авторам, хто прагне зберегти його таким, що органічно асоціюється із власним "Я". Не всім поталанило злитися з містом у єдине ціле, не всім дано хист бути літератором. Ще менше серед нас справжніх хранителів ознак часу і міста у ньому. Тим і цінніший доторк до священнодійства.
Одним із авторів, хто фіксує вічність , хто трепетно ставиться до Чернівців, як до живого і найближчого сучасника є Володимир Килинич. Уже, навіть, у несприйнятті скороченої назви міста, що стрімко приживається на сторінках соцмереж , а саме: -"місто Че" розглядає, як неповагу до нього, вимальовується портрет і самого автора. До Чернівців- лише з глибокою, родинною повагою.
Зустріч з автором, що відбулася днями у обласній бібліотеці принесла приємне занурення до атмосфери міста через авторське читання окремих глав ще не надрукованої книги. Сміливий екперимент, який, безперечно вдався. Байдужих серед присутніх не було.
Слухаючи глави " Проспект", "Почтамт","Дружба", " Вулиця Кобилянської", кожен у своїй уяві мандрував "своїми" Чернівцями. Уява водила своїми вулицями, відроджувала власні відчуття, дарувала зустріч з власною юністю у найпрекраснішому місті .
Розходилися , несучи бажання зберегти ауру міста, донести нащадкам легенду такою, якою знали її ми, легенду, яка була реальністю. І з щирими побажаннями автору - творити , а нам дочекатися ще однієї книги про наші ЧЕРНІВЦІ!
Немає коментарів:
Дописати коментар