Подія

 

 " Любов, лише любов врятує світ..." - таку назву має вірш, який приніс перемогу українській поетесі Світлані Костюк на Міжнародному  літературному поетичному конкурсі "Між словом і вічністю" ( вперше за 16 років існування конкурсу).
 І хоч статус нашого блогу - краєзнавчий, однак  ця подія, якою дуже хочу поділитись є радісною і для буковинців. Ми ж уміємо радіди успіхам наших друзів. 28 липня  Світлана Степанівна успішно повернулась додому з Італії , де 27 .06  відбувалась церемонія нагородження переможців , де отримала 5 премію мера міста Неаполь.  У конкурсі брали участь 452 учасники з різних країн. Вірші Світлани Степанівни були представлені у перекладі Ю. Лазірко .

"Радію, що прислужилася хоч маленьким своїм внеском задля розквіту рідної літератури, поезії, підняття її престижу у світі", - говорить поетеса.

Хоча шлях до перемоги був нелегким. Але ця талановита поетеса і мужня жінка стійко подолала всі складнощі, як долає і свою хворобу. Сподіваємося, що успіх дасть їй натхнення , віри і сил остаточно здолати недугу.
Не чужа пані Світлана і буковинцям.  Вона бере участь у літературних фестивалях "Від Гуцулії до кряжів донецьких, одна із перших надсилає  свої вірші до збірки поезій "Небесна сотня" та приїждає на її презентацію, видає у видавництві "Букрек" книгу 
" Траєкторія самоспалення". На вірші Світлани Костюк буковинка  Ольга Первова-Рошка, композитор, написала більше 30 пісень ( за даними за 2013 р).
  А ще Світлана Костюк відома  в літературних колах як Параска Коливашаласка . Під цим псевдо з-під її пера виходять пародії на вірші українських письменників.
Вона - не забронзовілий метр, хоча  НАДЗВИЧАЙНО ТАЛАНОВИТА!  Вона - приємна, щира жінка, енергійна, легка на підйом, безпосередня і щира з високою і світлою душею. ЇЇ слово відразу бере в полон і вже не відпускає.

ДОВІДКА. Світлана Степанівна Костюк (народилася 30 листопада 1964 в селі Кукли Маневицького району Волинської області) — українська поетеса, педагог, громадський діяч. Член Національної спілки письменників України.
Автор книг поезії «Спалахи душі» (1998), «Наодинці зі світом» (2012), «Маленьке диво» (для дітей, 2012), «Листи без конвертів» (2013), «Про що шепотіли листочки» (2014), «Траєкторія самоспалення» (2015).Світлана Костюк друкувалася у колективних збірниках «Перевесло», «Мамина криниця», «Натхнення», «Мелодії осіннього дощу», «Вінтаж», «Сто творів, які варто прочитати цього літа», «Чатує в століттях Чернеча гора», «Скіфія 2014 Весна», «Небесна сотня», в альманахах за рубежем: «Погляд» (США), «Русское литературноe эхо» (Ізраїль), в журналах «Дзвін», «Дивослово», «Педагогічний пошук», «Дніпро», «Ангелятко», «Український вісник», «Світ дитини».Книга для дітей «Про що шепотіли листочки» перекладена польською мовою.
   Світлана Костюк – переможець літературного конкурсу ім. Леся Мартовича, дипломант Міжнародного конкурсу "Зірка Полин", лауреат Міжнародного літературного конкурсу "Чатує в століттях Чернеча гора"("Склянка часу"), переможець літературного конкурсу "Сто творів, які варто прочитати цього літа" ( 2014).
  16 травня 2014 року стала переможцем Всеукранського конкурсу ім. Мартовича за книгу поезії, а також лауреатом Міжнородного конкурсу до 200-річчя Шевченка. 
   За роки своєї творчої діяльності поетеса брала участь у Міжнародному польсько-українському проекті "Школа в громаді, громада в школі" та у Міжнародному конгресі "Література та мир" в Пакистані.
                              Найщиріші вітання Вам, Світлано Степанівно! 
Радіємо Вашим успіхам. Бажаємо щоб Божа благодать не залишала Вас, дарувала здоров'я і натхнення!