"З когорти золотих імен"- так влучно назвав свою статтю краєзнавець, журналіст Ю.С. Гусар, приурочену Ігорю Чеховському з нагоди 50-річчя і 3 років по смерті видатного буковинця. Цього ж року Ігор Григорович міг би святкувати своє 65-річчя 21жовтня. Та вже 18 років ми відзначаємо річниці без нього, згадуємо все добре і віддаємо шану його праці на славу Буковини.
Мабуть мало хто з буковинців не знає імені і потужного краєзнавчого доробку та наукових напрацювань Ігоря Чеховського. Його публікації в обласній пресі мають незаперечну достовірність. Навіть ШІ підкреслює його надзвичайну вимогливість до власного слова і велику відповідальність до використання джерел. Аргументовані і незмінно цікаві новизною праці І. Чеховського прислужилися і продовжують використовуватися і відомими краєзнавцями, і тими, хто ще починає занурюватися до цікавої сфери – історії краю. Це не лише сухі цифри. Це – найцікавіші місця, дати, пов’язані з їх виникненням і розвитком, це імена буковинців, що творили історію і передали нам у спадок свої відкриття, це мандрівка у часі і просторі. Журналістська практика вирізняє його стиль: лаконічний і достеменний фактажем.
Перша вища філологічна освіта і журналістська робота виробили цей стиль, про який краєзнавець Ю.С. Гусар писав: «У його публікаціях завжди була чистота думок і схвильованість серця, глибоко самобутні ритм і побудова фрази, історична виваженість і ґрунтовна констатація фактів, неупереджене ставлення до подій, імен героїв його публікацій, вибудованих на любові до рідної мови, до виразного, соковитого, мальовничого і разом з тим простого, ясного, скромного слова».
У 1985 р. Ігоря Чеховського прийнято до Спілки журналістів.
У офіційних біографічних публікаціях про І.Г.Чеховського вказуються всі сфери його діяльності впродовж життя: науковець, журналіст, історик, філолог, педагог, краєзнавець, громадський діяч.
Історична освіта і захист дисертації (1996 р.) на здобуття наукового звання за спеціальністю «Історія України» та науковий доробок, що виходить з друку в наступні роки, надає імпульсу у краєзнавчій діяльності ширшого кола буковинців, і не лише фахівців. Видання книг, публікації в пресі суттєво розширили межі інформації щодо історії, етнографії краю. Популярністю користуються прижиттєві і наступні книги:
- Чеховський І. Чернівці - ковчег під вітрилами толерантності : Історичні студії багатокультурного етнорелігійного феномену в центрі Європи// ЧНУ ім.Ю.Федьковича. - Чернівці : Рута, 2004. - 116 с.
– Чеховський І. Прогулянка Чернівцями та Буковиною : путівник / - Київ : Балтія Друк, 2007. - 268 с.
– Чеховський І. Чернівці - місто зустрічі культур і релігій : - Чернівці : Місто, 2009. - 208 с.
А книга, написана у співавторстві з Олександром Масаном до 150-річчя Ратуші та 590-річчя писемної згадки про Чернівці «Чернівці: 1408-1998 : нариси з історії міста « / О. М. Масан, І. Г. Чеховський. - Чернівці : Місто, 1998. - 214 с. вже удостоїлася перевидання у 2018 році.
Так склалося, що у важкі часи активізуються екстрасенси, ворожки, ясновидці. Люди шукають у них розради. А науковці звертаються до авторитетних джерел, досліджують їх, аналізують і діляться з нами висновками. А куди ведуть витоки цих почасти загадкових явищ також можна знайти пояснення у роботах Ігоря Чеховського. Дуже цікавими і пізнавальними є публікації з питань народних традицій, обрядів, вірувань, релігійних особливостей – тема достатньо актуальна і сьогодні, її продовжують вивчати наші користувачі. Зокрема запитуваними є книги:
– Чеховський І.. Дохристиянські витоки і слов`янські паралелі шлюбної обрядовості - Чернівці –1998.
– Чеховський І.Демонологічні вірування і народний календар українців Карпатського регіону. - Чернівці : Зелена Буковина, 2001. - 303 с.
– Чеховський І. Стопами богів Долини Куллу - Чернівці : Зелена Буковина, 2002. - 140 с.
Ігорю Григоровичу випало щастя мандрів до Гімалаїв. І там, вивчаючи особливості тамтешніх традицій і релігійних обрядів , він знаходить цікаві нюанси:"Чи не найбільше полюбляють тут мальви і чорнобривці. Авжеж, саме ці незмінні атрибути українських осель, які супроводжують вихідців із наших країв по чужих світах...по свояцьки підморгували мені ледь не з кожної гімалайської садиби" - пише автор у книзі "Стопами богів Долини Куллу".
Годі й говорити про численні публікації в місцевій пресі:
– Чеховський І. Гуцульські маги, що ходили готарем між світами: [етнограф. звичаї, магія, обряди] // Свобода слова. - 2008. - 7 серп. (№ 30). - С. 16.
– Чеховський І. Йорданська вода "від усього злого" // Свобода слова. - 2009. - 22 січ. (ч.3). - С. 1, 17.
– Чеховський І. Пожертва для Рахманів-брахманів // Свобода слова. - 2009. - 16 квіт. (ч.15). - С. 1, 2. ; Писанка для рахманів - брахманів // Свобода слова. - 2007. - 12 квіт. (№ 15). - С. 17
За публікаціями Ігоря Григоровича вивчаємо і аспекти поліетнічності Буковини. Ось лише кілька прикладів:
– Чеховський І. Турецький слід на Буковині // Час 2000. - 2004. - 19 лют. - С. 17.
– Чеховський І. Чернівецька Полонія // СІТІ-Інфо. - 2004. - 12 берез. (№ 11). - С. 8.
– Чеховський І. Ким були предки гуцулів: кочівниками, розбійниками чи... вікінгами? [Походження назви гуцули] / І. Чеховський // Свобода слова. - 2004. - 8 квіт. (Ч. 15). - С. 15 ; Свобода слова. - 2004. - 1 квіт. (Ч. 14). - С. 18.
– Чеховський І. Циганські клани: Котлярі, дзвоникарі, ложкарі : [На Буковині] / І. Чеховський // СІТІ-Інфо. - 2004. - 9 лип. (№28). - С. 9.
– Чеховський І. Вірменська кухня на карпатських дровах : [Про вірменські поселення на територ. Буковини] // Свобода слова. - 2007. - 1 листоп. (№ 44). - С. 17.
Значну увагу Ігор Чеховський приділяв вивченню питань конфесій на Буковині і залишив нам у спадок велику кількість публікацій. Виважено, достовірно і професійно він проводить нас до витоків різних релігійних течій, які сформувалися на Буковині.
– Вижниця: слідами баал шема і класиків І.Чеховський// Свобода слова. - 2006. - 23 листоп. (№ 46). - С. 17.
–Чеховський І. Обличчям до старообрядництва: [Біла Криниця] // Свобода слова. - 2006. - 28 верес. (№ 38). - С. 17.
– Пивоваров С.Колись Хотинчани ходили молитися і до мечеті : [Молитов. будинки мусульман на поч. ХІХ ст. були на Буковині]// Свобода слова. - 2004. - 23 верес. (ч.39). - С. 18.( є персоналія Чеховського І.)
Тематично не обмеженими були напрямки у вивченні і популяризації знань з історії Чернівців і Буковини, які досліджував науковець. Це і видатні постаті – буковинці і гості міста, приміром, від імператорів до відомих особистостей – Ф. Ліста, уродженця краю Й. Шмідта та ін. Розбудові міста, історіям вулиць і їх назвам, особливостям архітектури, пам’ятникам теж були присвячені статті І. Чеховського.
Досить ґрунтовною і потрібною в перші роки становлення Незалежної України була громадська діяльність Ігоря Григоровича. Він був одним із організаторів першої на Буковині незалежної громадської організації – культурологічного Товариства "Оберіг"; разом з однодумцями провів перший фестиваль фільмів пам'яті Івана Миколайчука, заснував премію імені Володимира Івасюка для присудження українським піснярам, виконавцям і фольклористам,сприяв поверненню й увіковіченню у меморіальних дошках та назвах вулиць міста Чернівці десятків замовчуваних раніше імен видатних краян. ( Вікіпедія)
І самому Ігорю Григоровичу присвячено ряд публікацій колег «Він відчував пульсацію міста» - скаже про нього Надія Будна, а газета «Версії» у першу річницю смерті так назве меморіальну публікацію «Ігор Чеховський - Кайндль ХХ століття». Важко з цим не погодитися. В цю ж, першу річницю, коли місто відзначало 600-річчя від першої писемної згадки Ігоря Григоровича було нагороджено відзнакою « На славу Чернівців». На 10-річницю, 2017 р. на фасаді будинку по вул.Б. Хмельницького, №46 (Автор Олег Любківський ) відкрито меморіальну дошку .
І на честь шановного науковця переіменовано вулицю Каспійську .
Ще за життя Ігор Чеховський відзначений премією Й.Главки ( 1997) за серію нарисів про архітектурні шедеври міста,нагороджений медаллю "Нестор-літописець" ( 2001). Наступна відзнака, Премія імені Олекси Романця у 2020 р. вже стала даниною шани пам'яті Ігоря Чеховського.
Скільки ще міг би дослідити, написати, видати цей талановитий чоловік, Ігор Чеховський, якого забрала від нас невблаганна реальність у 47 років. Залишились нетлінна пам’ять та вагомий краєзнавчий доробок, як вічний пам’ятник, до якого приходять сучасники, щоб збагатитися знаннями.
З нагоди 65-річчя від дня народження І.Г.Чеховського відділ краєзнавства запрошує ознайомитися з викладкою-персоналією.
– Чеховський І. Гуцульські маги, що ходили готарем між світами: [етнограф. звичаї, магія, обряди] // Свобода слова. - 2008. - 7 серп. (№ 30). - С. 16.
– Чеховський І. Йорданська вода "від усього злого" // Свобода слова. - 2009. - 22 січ. (ч.3). - С. 1, 17.
– Чеховський І. Пожертва для Рахманів-брахманів // Свобода слова. - 2009. - 16 квіт. (ч.15). - С. 1, 2. ; Писанка для рахманів - брахманів // Свобода слова. - 2007. - 12 квіт. (№ 15). - С. 17
За публікаціями Ігоря Григоровича вивчаємо і аспекти поліетнічності Буковини. Ось лише кілька прикладів:
– Чеховський І. Турецький слід на Буковині // Час 2000. - 2004. - 19 лют. - С. 17.
– Чеховський І. Чернівецька Полонія // СІТІ-Інфо. - 2004. - 12 берез. (№ 11). - С. 8.
– Чеховський І. Ким були предки гуцулів: кочівниками, розбійниками чи... вікінгами? [Походження назви гуцули] / І. Чеховський // Свобода слова. - 2004. - 8 квіт. (Ч. 15). - С. 15 ; Свобода слова. - 2004. - 1 квіт. (Ч. 14). - С. 18.
– Чеховський І. Циганські клани: Котлярі, дзвоникарі, ложкарі : [На Буковині] / І. Чеховський // СІТІ-Інфо. - 2004. - 9 лип. (№28). - С. 9.
– Чеховський І. Вірменська кухня на карпатських дровах : [Про вірменські поселення на територ. Буковини] // Свобода слова. - 2007. - 1 листоп. (№ 44). - С. 17.
Значну увагу Ігор Чеховський приділяв вивченню питань конфесій на Буковині і залишив нам у спадок велику кількість публікацій. Виважено, достовірно і професійно він проводить нас до витоків різних релігійних течій, які сформувалися на Буковині.
– Вижниця: слідами баал шема і класиків І.Чеховський// Свобода слова. - 2006. - 23 листоп. (№ 46). - С. 17.
–Чеховський І. Обличчям до старообрядництва: [Біла Криниця] // Свобода слова. - 2006. - 28 верес. (№ 38). - С. 17.
– Пивоваров С.Колись Хотинчани ходили молитися і до мечеті : [Молитов. будинки мусульман на поч. ХІХ ст. були на Буковині]// Свобода слова. - 2004. - 23 верес. (ч.39). - С. 18.( є персоналія Чеховського І.)
Тематично не обмеженими були напрямки у вивченні і популяризації знань з історії Чернівців і Буковини, які досліджував науковець. Це і видатні постаті – буковинці і гості міста, приміром, від імператорів до відомих особистостей – Ф. Ліста, уродженця краю Й. Шмідта та ін. Розбудові міста, історіям вулиць і їх назвам, особливостям архітектури, пам’ятникам теж були присвячені статті І. Чеховського.
Досить ґрунтовною і потрібною в перші роки становлення Незалежної України була громадська діяльність Ігоря Григоровича. Він був одним із організаторів першої на Буковині незалежної громадської організації – культурологічного Товариства "Оберіг"; разом з однодумцями провів перший фестиваль фільмів пам'яті Івана Миколайчука, заснував премію імені Володимира Івасюка для присудження українським піснярам, виконавцям і фольклористам,сприяв поверненню й увіковіченню у меморіальних дошках та назвах вулиць міста Чернівці десятків замовчуваних раніше імен видатних краян. ( Вікіпедія)
І самому Ігорю Григоровичу присвячено ряд публікацій колег «Він відчував пульсацію міста» - скаже про нього Надія Будна, а газета «Версії» у першу річницю смерті так назве меморіальну публікацію «Ігор Чеховський - Кайндль ХХ століття». Важко з цим не погодитися. В цю ж, першу річницю, коли місто відзначало 600-річчя від першої писемної згадки Ігоря Григоровича було нагороджено відзнакою « На славу Чернівців». На 10-річницю, 2017 р. на фасаді будинку по вул.Б. Хмельницького, №46 (Автор Олег Любківський ) відкрито меморіальну дошку .
І на честь шановного науковця переіменовано вулицю Каспійську .
Ще за життя Ігор Чеховський відзначений премією Й.Главки ( 1997) за серію нарисів про архітектурні шедеври міста,нагороджений медаллю "Нестор-літописець" ( 2001). Наступна відзнака, Премія імені Олекси Романця у 2020 р. вже стала даниною шани пам'яті Ігоря Чеховського.
Скільки ще міг би дослідити, написати, видати цей талановитий чоловік, Ігор Чеховський, якого забрала від нас невблаганна реальність у 47 років. Залишились нетлінна пам’ять та вагомий краєзнавчий доробок, як вічний пам’ятник, до якого приходять сучасники, щоб збагатитися знаннями.
З нагоди 65-річчя від дня народження І.Г.Чеховського відділ краєзнавства запрошує ознайомитися з викладкою-персоналією.
Немає коментарів:
Дописати коментар