Де найчастіше призначають побачення? А хто - де: під останнім ліхтарем, в романтичній альтанці старого парку, в затишній кав'ярні...
Та, мабуть, найчастіше - на розі вулиць, тобто на перехресті. Саме тому і я запрошую усіх на перехрестя :- "Перекрёсток Черновцы" на зустріч з новою книгою, яка продовжує ряд видань "Люди из города А",
"Черновицке рассказы". Колектив авторів, добре знаний чернівчанами, які люблять Книгу і Місто, зробив достойний подарунок, підтверджуючи тезу "Бувших чернівчан не буває", бо чернівчани,
куди б не закинула їх доля,
довічно залишаються чернівчанами.
Не буду голослівною. Ось лише кілька витримок із передмови до книги:
-"Наша книга - о людях, живших в Черновцах прежде и продолжающих жить сегодня, о любви к этому замечательному городу. Ведь не любить то место, где ты родился или вырос – невозможно."- " Черновцы - город, достойный памяти и любви. На страницах «Перекрестка» вы окунетесь в городские истории и легенды, встретите имена известных людей, узнаете героев городских улиц, знакомых персонажей и забавных чудаков. Тут переплелись правда и вымысел, грустное и смешное – все то, из чего состоит жизнь. В этой книге вы найдете и ностальгические страницы. Это попытка сберечь в сердце те легкие, беззаботные годы нашего детства, которые, увы, канули в Лету."
Правда ж , ми вже поринули у неповторну атмосферу чернівецьких вуличок, двориків?..
Зрештою, у кожного є власні сокровенні сторінки пам'яті, у кожного є свої, власні Чернівці, як є вони у авторів Наталії Шевченко, Маріанни Гончарової, Галини Пелепюк, Валентина Ткача, Сергія Воронцова. А фотографії та художнє оформлення книги лише додають шарму довгоочікуваній зустрічі , викликаючи в уяві спогади, додають легкого щему за минулим і радості, що Чернівці - саме те місто, без якого нам не жити.
Вже залишаються лічені дні до надходження книги в нашу бібліотеку та магазини міста.
Приємного вам читання!
Немає коментарів:
Дописати коментар