Краса твориться Любов’ю

   Нова зустріч з Олегом  Любківським  - не художником, а майстром художнього слова , впевнена, заінтригує багатьох. Тих, хто вже читав «Оповідання  простим олівцем» буде поглинати певне тремтіння душі : а що цього разу? А тих, хто вперше дізнається, що Олег Іванович майстерно володіє і пером, чекає приємний сюрприз, який   дуже точно окреслила Софія Майданська в передмові до  «Автопортретів» (Журнал «Київ».- 2014.-№11-12): « Олег Любківський знайшов своє  «слово», що неждано зблиснуло, суголосне з віднайденою ним Обіцяною Землею  DIE DANKBARE BUKOVINA,  де 
Краса твориться Любов’ю…»

  В журнальному варіанті читач зустрінеться з трьома  «Автопортретами» . 
 А втім,- невдячна справа переказувати зміст , і непотрібно. У кожного своє бачення світу, своє сприйняття, своє таїнство поринання в той світ, куди його веде автор.

Але із змістом таки ознайомлю. 
                                                            Коротенько.  
                                                                                                     А ви – читайте.

           АВТОПОРТРЕТ НА ПЛЕНЕРІ З ЛІСОРУБОМ ТА ЙОГО КОНЕМ

   «Ми вже думали тільки про те, як скоріше прийти хоч під якийсь дах над нашими змоклими головами, і  напевно , не помітили б і діаманта, якби він трапився нам під ногами. А якби і помітили, то просто кинули б його в траву, він був би нам абсолютно ні до чого".

Я не зупинявся, поки не зустрів двох лісорубів… - ми сфотографувалися на згадку,…я поплескав  їхнього коня по гриві  і, в піднесеному настрої , пішов далі горою»

                       АВТОПОРТРЕТ У БУКОВОМУ ЛІСІ

«… ліс був наповнений метафізикою якогось теплого весняного дійства, до якого важко було підібрати звичні слова.»

                                     Автопортрет з «Kaizer-Сafé»

« Під ногами , як на замовлення, лежала тема , варта пера художника, і пахло  несподівано талановито філософським сюжетом. Сумнівів  не могло бути ніяких – все, що тут історично гордо могло перетворитися  на романтичний краєвид  з «Kaizer-Café», я побачив відразу і без підказки двірнички".

           Ось такі бісеринки, а за перлами – до першоджерела:
                          Любківський О. Автопортрети //Київ.-2014.-№11-12.С.168-174